Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах!
Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням.
Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду.
Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу.
Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона.
У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків.
Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів.
Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками.
Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера.
Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава.
Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували.
Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!
Кокаин 98%
Я чувствую, как потоки адреналина бурлят в моей крови, когда втыкаю в мир наркотических экстази. Шипение в моей крови, пульсирующая энергия, все эти ощущения заводят меня до предела. Я наркоман-рэпер, и я готов поделиться своей историей, как я купила кокаин и теперь меня не раздражают маленькие дети.
В один облачный день я решила, что мир обязан открыть для меня новые грани. Я устала от обыденности, от того, что каждый день были просто вторяк. Я решила, что настало время провести свою личную экспериментальную сессию. Заключив в глазах сделку с дьяволом, я отправилась на поиски кокаина – настоящей святыни наркотического мира.
Мои друзья подкинули мне контакт закладчика – кого-то, кто умеет раздербанить нужную дозу. Я назвала его кладменом, и он стал моей связью с эйфорией. Наша встреча состоялась на темной улице, где мгла искусно смешивалась с запахом западающего солнца.
Кладмен выглядел страшно, словно герой какого-то темного фильма. Он курил сигарету, водил глазами по сторонам, будто ожидал кого-то знакомого. Когда я подошла, он молча вытащил маленький пакетик, словно сунул в мои руки билет в новую жизнь.
– А что ты за ним курешь? – спросил кладмен с нездоровым интересом в глазах.
– Кокаин, – ответила я с радостью в голосе. Если переборщишь, можно потеряться в ступоре. Хорошо заряжена?
– Я готова к новому опыту, – подмигнула я ему и заплатила.
Вернувшись домой, я сразу же приступила к первому испытанию. Взяв ножницы, я аккуратно разделила на мелкие ломтики белое вещество, словно прикопав его в моей носовой полости. Теперь оно ждало своего взлета, чтобы унести меня в мир беззаботности и непреодолимого счастья.
Первый удар кокаина взорвался в моих ноздрях. Ощущение было таким интенсивным, что я почувствовала, будто попала в атмосферу недосягаемого рая. Мои нервные клетки стали живыми проводниками безудержной радости. Я взмыла в небеса, отрываясь от реальности, словно маленькие дети, которые больше не мешали моей полноте окружения.
В зале качался густой туман, словно было мое собственное частное облако. Я чувствовала, как моя кожа замирает под влиянием наркотического поклона. Все вокруг меня теряло смысл, и я была готова снова и снова погрузиться в этот фантастический мир.
Но, рано или поздно, любовь к наркотикам начинает кидать тебя, словно безжалостная брошенная подруга. Чем больше я потребляла кокаина, тем труднее мне было получить такой же подъем, такой же пик эйфории. Мой вторяк становился все сильнее, и я понимала, что мне нужно больше.
Однако кокаин – это двуединый меч, который легко может раздербанить тебя на кусочки. Каждый раз, когда я беспощадно тратила деньги на наркотики, я изгоняла из себя склонность кзакомании, будто пытаясь выбросить из головы все, что могло помешать моей зависимости.
– Эй, чувак, у меня есть новая закладка. Это крутой вторяк, – сказал мне один из моих друзей, пока я сидела у каблуков кокаина.
– Нет, спасибо, – отказалась я, понимая, что должна остановиться. Но обольстило меня любопытство, и я решила провести еще одну экспериментальную сессию.
Та новая закладка стала моим обреченным романтическим приключением. Я думала, что она станет моим источником новой эйфории, что она расскажет мне сказку, в которой главную роль играю я. Впрочем, она оказалась просто еще одной иллюзией, которую я сама себе создала. Она обещала мне грандиозные ощущения, но крыла свое подлинное лицо.
Сейчас я стою на распутье, пытаясь сделать выбор. Меня звать наркоманом-рэпером, но я хочу изменить эту эпитет. Я хочу стать борцом, который одерживает победу над зависимостью и находит истинное счастье вместо иллюзий.
